Самбо і дзюдо: у чому різниця правил, форми і прийомів

Самбо і дзюдо — два види боротьби в куртках, де перемагають кидками, утриманнями і больовими прийомами, але правила в них різні. Головна відмінність: у спортивному самбо дозволені больові на ноги і заборонені задушення, а в дзюдо навпаки — больовий можна провести лише на лікоть, зате задушливі прийоми дозволені. Крім того, самбісти виходять у червоній або синій куртці з шортами і борцівками, оцінки в них рахують балами, а дзюдо, на відміну від самбо, входить до програми Олімпійських ігор.

Головні відмінності коротко

Порівняння за правилами Міжнародної федерації самбо (FIAS) і Міжнародної федерації дзюдо (IJF), чинними станом на жовтень 2026 року:

  • Форма: у самбо — червона або синя куртка з «крильцями», шорти і борцівки; у дзюдо — біле або синє дзюдоґі з довгими штанами, борються босоніж.
  • Больові: самбо дозволяє больові на руки й ноги, дзюдо — лише на лікоть.
  • Задушення: у спортивному самбо заборонені, у дзюдо дозволені.
  • Захвати за ноги: у самбо дозволені, у дзюдо в стійці за них дають шідо.
  • Оцінки: у самбо — 4, 2 і 1 бал та «чиста перемога», у дзюдо — іппон, вадза-арі і юко.
  • Час: у дорослих 5 хвилин у самбо і 4 хвилини та, за потреби, голден скор у дзюдо.
  • Майданчик: у самбо — коло діаметром 8 м, у дзюдо — квадрат від 8×8 до 10×10 м.
  • Олімпіада: дзюдо вперше було на Іграх 1964 року, самбо в олімпійській програмі немає.

Що таке самбо і як воно з’явилося

Самбо — вид боротьби, назва якого, за поясненням FIAS, означає «самозахист без зброї» (від рос. «самооборона без оружия»). Склалося воно в СРСР: днем народження самбо федерація вважає 16 листопада 1938 року, а засновниками називає Віктора Спиридонова, Василя Ощепкова й Анатолія Харлампієва.

Зв’язок із дзюдо прямий: Ощепков у 1911 році став учнем токійського Кодокану, школи, з якої почалося дзюдо, і дійшов там до другого дану. Чимало кидків і утримань в обох видах справді схожі, а різниця криється передусім у правилах.

У 1966 році FILA (нині United World Wrestling) визнала самбо міжнародним стилем боротьби, перший чемпіонат світу відбувся 1973 року в Тегерані, а FIAS з’явилася 1984 року в Мадриді. Федерація розрізняє три змагальні дисципліни: спортивне, бойове і пляжне самбо. Далі йдеться про спортивне, якщо не сказано інше: воно найближче до дзюдо, бо в обох видах немає ударів.

Дзюдо: від Кодокану до Олімпіади

Дзюдо створив японець Дзіґоро Кано, який у 1882 році відкрив у Токіо школу Кодокан. Міжнародну федерацію дзюдо заснували 1951 року в Лондоні. Олімпійським видом дзюдо стало на Іграх у Токіо 1964 року, а жіночі змагання входять до програми з Барселони-1992 (історія на сайті IJF).

Форма: куртка з «крильцями» проти дзюдоґі

За правилами спортивного самбо форма складається з куртки, шортів і борцівок (їх ще називають самбівками). На офіційних турнірах FIAS уся форма спортсмена червона або синя, лише взуття може бути червоно-синім. Жінки вдягають під куртку однотонну білу футболку.

Самбівська куртка, за специфікацією FIAS, має деталі, яких немає в дзюдоґі:

  • «крильця» на плечах — смуги зі складеної вдвоє тканини, за які теж захоплюють;
  • чотири прорізи на лінії талії, крізь які протягують пояс.

Дзюдоїсти виступають у дзюдоґі — куртці, довгих штанах і поясі. За правилами IJF один спортсмен у сутичці виходить у білому дзюдоґі, другий — у синьому. Борються босоніж. Колір пояса в дзюдо означає ступінь майстерності, а не куток, як у самбо.

Прийоми: що дозволено, а що заборонено

Больові на ноги

Це найпомітніша різниця. У спортивному самбо больовий можна проводити на руки й ноги: важіль (розгинання суглоба), вузол (скручування) чи защемлення сухожилля або м’яза. В атестаційній програмі FIAS є, наприклад, важіль коліна та защемлення ахіллового сухожилля. Починати больовий дозволено, лише коли суперник у партері, на прийом відводять хвилину, а больовий на ногу припиняють, щойно суперник підвівся.

Заборонені, зокрема, вузол на стопу, «ножиці» на колінний і гомілковостопний суглоби, больові на пальці й кисті, тиск на хребет і шию.

У дзюдо больові (кансецу-вадза) дозволені тільки на ліктьовий суглоб. За больовий на будь-який інший суглоб, зокрема на ногу, як в аші-ґарамі, правила IJF передбачають пряме хансоку-маке, тобто поразку в сутичці.

Задушливі прийоми

У спортивному самбо задушення заборонені: за них дають попередження, а за повторне виконання забороненого прийому знімають зі сутички. У дзюдо задушливі прийоми (шіме-вадза) дозволені: якщо суперник здався або знепритомнів, рефері дає іппон. Дозволені задушення й у бойовому самбо.

Захвати за ноги

У дзюдо в стійці не можна захоплювати ноги руками, хапатися за штани чи блокувати ноги суперника — за це дають шідо. Братися за ногу можна лише в партері. У самбо кидки із захватом ноги є навіть в атестаційній програмі для учнівських ступенів, зате заборонено навмисно хапатися за шорти, верх або шнурівку борцівок і за пальці.

Оцінки і тривалість сутички

Самбо: бали і «чиста перемога»

Достроково сутичку в самбо закінчує чиста перемога. Її дають:

  • за кидок суперника на спину, якщо атакувальний сам устояв на ногах;
  • якщо суперник здався на больовому прийомі чи утриманні;
  • за перевагу у 8 балів і більше;
  • якщо суперника зняли зі сутички або дискваліфікували.

Решту дій оцінюють у 4, 2 або 1 бал залежно від того, чи впав сам атакувальний, у якому положенні був суперник і на що приземлився. Наприклад, кидок на спину з падінням атакувального дає 4 бали, а кидок на груди чи сідниці без падіння — 2. Утримання суперника на лопатках 20 секунд приносить 4 бали, від 10 до 19 секунд — 2. Друге і третє попередження дають суперникові по балу, а замість четвертого спортсмена знімають зі сутички.

Сутичка в дорослих і юніорів триває 5 хвилин, у юнаків і кадетів — 4. Якщо час вийшов, перемагає той, у кого більше балів. За рівного рахунку дивляться на бали за техніку, кількість оцінок у 4 і 2 бали, на те, хто останнім провів оцінену дію, на попередження й активність. Додаткового часу немає.

Дзюдо: іппон, вадза-арі і юко

За правилами IJF (Sport and Organisation Rules у редакції від 14 серпня 2026 року) у дзюдо три технічні оцінки:

  • іппон — сильний і швидкий кидок на спину під контролем, утримання 20 секунд або больовий чи задушливий прийом, після якого суперник здався; сутичка одразу закінчується;
  • вадза-арі — кидок, якому бракує хоча б одного з критеріїв іппону, або утримання 10–19 секунд; два вадза-арі дорівнюють іппону;
  • юко — наприклад, за приземлення на бік або утримання 5–9 секунд; юко рахують окремо, у вадза-арі вони не складаються.

Основний час у дорослих — 4 хвилини. Якщо оцінок немає або вони рівні, починається голден скор без ліміту: перемагає той, хто першим отримає оцінку, або той, чий суперник дістав хансоку-маке. Третє шідо за дрібні порушення теж означає хансоку-маке.

Різницю добре видно на двох прикладах. Утримання 20 секунд у дзюдо завершує сутичку, а в самбо дає 4 бали. Чистий кидок на спину в дзюдо — іппон, а в самбо стає чистою перемогою, тільки якщо атакувальний устояв на ногах.

Бойове самбо

Бойове самбо — окрема дисципліна FIAS зі своїми правилами: до кидків, утримань і больових тут додаються удари й задушення.

  • Удари: кулаком, ліктем, передпліччям, стопою, гомілкою і коліном у голову й тулуб спереду та збоку, по руках і ногах, а якщо обидва в шоломах, — і головою.
  • Заборони: зокрема, удари відкритою рукавицею, у потилицю й тім’я, горло, ключицю, спину і навмисно в пах; чоловікам у партері не можна бити ліктем і головою в голову, жінкам такі удари в голову заборонені й у стійці, як і удари коліном у голову.
  • Задушення дозволені і в стійці, і в партері.

Захисне спорядження — відкритий шолом, рукавиці, у яких можна захоплювати, щитки на гомілки, капа, захист паху для чоловіків і грудей для жінок. Сутичка в дорослих і юніорів триває 5 хвилин, а чисту перемогу тут дають ще й за нокаут або два нокдауни. Набором дозволених дій бойове самбо нагадує ММА, але правила інші: порівняйте з нашим розбором правил UFC і ММА. Новини змішаних єдиноборств — у рубриці «ММА».

Олімпійський статус

Дзюдо входить і до програми Ігор-2028 у Лос-Анджелесі, а самбо там немає. Міжнародний олімпійський комітет тимчасово визнав FIAS наприкінці листопада 2018 року, а в липні 2021-го, за повідомленням федерації, сесія МОК надала їй повне визнання. FIAS входить і до асоціації визнаних МОК федерацій ARISF.

Але визнання федерації не означає місця в олімпійській програмі: самбо входило до програми перших Європейських ігор 2015 року в Баку, проте не Олімпійських ігор. Новини дзюдо і боротьби — у рубриці «Боротьба і дзюдо».

Пояси в самбо і дзюдо

У дзюдо колір пояса означає ступінь: учнівські кю — від білого до коричневого, майстерські дани — чорний, а найвищі — червоно-білий і червоний. Докладно — у довіднику про пояси в дзюдо.

У самбо на змаганнях пояс завжди під колір куртки — червоний або синій. Водночас FIAS має систему кваліфікаційних ступенів (положення діє з 2014 року, останні зміни — березень 2026-го): ступінь позначають кольоровими нашивками на кінцях пояса. Шість учнівських рівнів мають нашивки від білої до фіолетової, три майстерські — коричневу, чорну і бордову. Ступінь присуджують за атестаційними іспитами, виступати на змаганнях для цього не обов’язково.

Часті питання

Що таке самбо простими словами?

Самбо — вид боротьби в куртках, що з’явився в СРСР; назва означає «самозахист без зброї». У спортивному самбо перемагають кидками, утриманнями і больовими на руки й ноги, а в бойовому до них додаються удари й задушення.

Чи можна в самбо душити?

У спортивному самбо — ні, задушення є в переліку заборонених прийомів. У бойовому самбо задушливі прийоми дозволені і в стійці, і в партері.

Чи є самбо олімпійським видом спорту?

Ні. Міжнародна федерація самбо визнана МОК, але сам вид не входить до програми Олімпійських ігор, зокрема Ігор-2028 у Лос-Анджелесі.

Скільки триває сутичка в самбо і дзюдо?

У дорослих сутичка в самбо триває 5 хвилин, у дзюдо — 4 хвилини чистого часу. Якщо в дзюдо за основний час переможця немає, починається голден скор без ліміту, а в самбо переможця визначають за додатковими критеріями.

Чи є пояси в самбо?

На змаганнях пояс у самбо лише червоний або синій, під колір куртки. Рівень підготовки FIAS позначає кольоровими нашивками на кінцях пояса — від білої для першого учнівського ступеня до бордової для гросмейстера.