3 жовтня 1982 року: як Макінрой привів США у фінал Кубка Девіса після нічного ляку в небі над Гонолулу
Перед напруженим матчем проти Австралії Джон Макінрой і Пітер Флемінг пережили аварійну зупинку літака й десятигодинне очікування в аеропорту. Та це не завадило американцю завершити розгром австралійців у Перті з рахунком 5:0.

Щодня Tennis Majors згадує найяскравіші сторінки історії тенісу. 3 жовтня 1982 року Джон Макінрой привів збірну США до перемоги 5:0 над Австралією у півфіналі Кубка Девіса, хоча буквально за кілька днів до цього команда пережила справжній політ зі страхом смерті.
Що сталося того дня
У Перті Джон Макінрой поставив крапку у півфінальному протистоянні, принісши американцям п'ятий очко в матчі з Австралією. В заключній зустрічі він переміг Джона Александера з рахунком 6-4, 6-3. Цікаво, що сама дорога до Австралії для Макінроя і його напарника з парної розрядки Пітера Флемінга виявилась значно драматичнішою, ніж будь-який з їхніх матчів на корті.
Головні дійові особи: Джон Макінрой і Пітер Флемінг
Джон Макінрой, що народився 1959 року, утримував перший рядок світового рейтингу з серпня 1981-го, коли вперше виграв Вімблдон, здолавши у фіналі шведську легенду Бйорна Борга (4-6, 7-6, 7-6, 6-4). Лівша з Нью-Йорка здивував тенісний світ ще з дебюту на турі у 1977 році: у 17 років, вийшовши на Вімблдон як аматор через кваліфікацію, він пробився аж до півфіналу. "Джонні Мак" вирізнявся точністю та тонким відчуттям м'яча, а доповнював цей арсенал фірмовою потужною подачею з подальшим виходом до сітки.
У 1979 році він став наймолодшим чемпіоном US Open в історії, перемігши у фіналі Вітаса Герулайтиса (7-5, 6-3, 6-3). Того ж року він викликав справжню сенсацію, здолавши Бйорна Борга (7-5, 4-6, 6-2, 7-6) у підсумковому турнірі WTC Finals.
У 1980-му відбувся, мабуть, найзнаменитіший матч його кар'єри — фінал Вімблдону проти Борга, який Макінрой врешті проступив у п'яти сетах, хоча й виграв неймовірний тайбрейк четвертого сету з рахунком 18-16. Але вже у вересні того самого року він захистив титул на US Open і взяв реванш за вімблдонську поразку, обігравши Борга у фіналі 7-6, 6-1, 6-7, 5-7, 6-4. У 1981-му, після першого тріумфу на Вімблдоні, Макінрой утретє підняв трофей US Open, знову здолавши Борга (4-6, 6-4, 6-2, 6-3) — цей матч згодом стане останньою появою шведа на турнірах Великого шолома.
У 1982 році Макінрой програв вімблдонський фінал Джиммі Коннорсу, який переживав друге дихання кар'єри (3-6, 6-3, 6-7, 7-6, 6-4). Джон Макінрой славився скандальною поведінкою на кортах у до того добропорядному тенісному світі: його безкінечні сутички з суддями зробили його справжньою "знаменитістю" в спорті джентльменів.
Пітер Флемінг народився 1951 року. Хоча він був досить сильним одинаком — з найвищою позицією №8 у рейтингу і трьома титулами, включно з Cincinnati Open 1979 року, де у фіналі переміг Роско Теннера (6-4, 6-2) — славу йому принесла насамперед парна розрядка.
До жовтня 1982 року він устиг здобути 43 трофеї, здебільшого у парі з Макінроєм, разом з яким виграв чотири титули Великого шолома — на Вімблдоні та US Open у 1979 і 1981 роках. Того ж 1982 року дует поступився у фіналі Вімблдону австралійцям Пітеру Макнамарі та Полу Макнамі.
Місце дії: Perth Entertainment Centre, Перт, Австралія
Perth Entertainment Centre — критий комплекс із концертною залою і кінотеатром у центрі Перта, штат Західна Австралія. Арена вміщувала 8000 глядачів.
Факти: Макінрой завершив хаотичний і дивовижний тиждень на високій ноті
Восени 1982 року графік Джона Макінроя був напрочуд перевантаженим. Відразу після US Open, де він грав в одиночному розряді (поступився у півфіналі Івану Лендлу 6-4, 6-4, 7-6) і в парному (разом зі своїм постійним партнером Пітером Флемінгом дійшов до чвертьфіналу), американець одразу взявся до низки одноденних показових матчів проти Гільєрмо Віласа у трьох південних штатах — Оклахомі, Луїзіані та Техасі.
Далі він полетів до Каліфорнії, де провів благодійний матч у Стенфордському університеті як розминку перед San Francisco Open — і цей турнір теж виграв, у фіналі здолавши Джиммі Коннорса (6-1, 6-3). Наступного дня Макінрой разом із Флемінгом сів у літак, щоб дістатися Перта на півфінал Кубка Девіса між Австралією та США.
Усе йшло спокійно, доки після дозаправки в Гонолулу літак не скасував перший зліт — уже неприємна ситуація, але далі стало значно гірше. Через дві години польоту з'ясувалося, що під час злету лопнула шина, через що літак довелося повертати назад у Гонолулу. Екіпаж попередив пасажирів готуватися до аварійної посадки.
Зрештою літак сів безпечно, але після такого стресу Макінрою і Флемінгу довелося чекати ще 10 годин, доки знайдеться новий рейс до Перта. Обидва тенісисти спали просто на підлозі аеропорту, намагаючись хоч трохи відпочити перед матчем Кубка Девіса.
У Перт вони приземлилися в середу о 9:30 ранку і, оскільки Макінрою належало грати у відкривному матчі вже в п'ятницю вдень, одразу вирушив на тренування. Попри таку виснажливу подорож, "Мак" переміг Пітера Макнамару в п'ятницю (6-4, 4-6, 6-2, 6-4), а після того, як Джин Майєр здолав Джона Александера, американська команда вийшла вперед 2:0. У суботу Макінрой і Флемінг зустрілися з Макнамарою та Макнамі — тими самими, хто обіграв їх у фіналі Вімблдону — але цього разу американці взяли гору в чотирьох сетах (6-2, 6-2, 3-6, 8-6).
США вже забезпечили собі місце у фіналі, але в неділю команди все одно дограли залишені матчі серйозно, і саме Макінрой закрив протистояння переможою над Джоном Александером (6-4, 6-3).
Що далі: Макінрой і США виграли Кубок Девіса, здолавши Францію
Наступні шість тижнів Макінрой провів без суттєвого відпочинку, виступаючи в Сіднеї, Токіо та Лондоні, перш ніж вийти на фінал Кубка Девіса проти Франції в Греноблі. Там він знову став ключовою фігурою перемоги команди, здолавши у відкритій зустрічі Янніка Ноа (12-10, 1-6, 3-6, 6-2, 6-3), а в суботу разом із Флемінгом обіграв пару Ноа і Анрі Леконт (6-3, 6-4, 9-7).
Макінрой і Флемінг здобудуть ще три титули Великого шолома у 1983 і 1984 роках, а сам Макінрой поповнить і свою одиночну колекцію, вигравши Вімблдон у 1983-му, а потім Вімблдон та US Open у 1984-му. Також Макінрой здобуде титул US Open у парному розряді 1989 року разом з австралійцем Марком Вудфордом і переможе на Вімблдоні 1992 року в парі з Міхаелем Штіхом.
Джерело: Tennis Majors


