29 жовтня 2006: як Федерер уперше підкорив рідний Базель і започаткував піцу для хлопчиків-м'ячів

29 жовтня 2006 року світовий номер один Роджер Федерер переміг Фернандо Гонсалеса з рахунком 6-3, 6-2, 7-6 (3) та вперше у кар'єрі став чемпіоном рідного турніру в Базелі.

Для швейцарця ця перемога мала особливе значення: колись він сам був хлопчиком-м'ячем на цьому турнірі у 1993 році, а двічі до того програвав у фіналах перед власними вболівальниками — у 2000 та 2001 роках.

Той трофей став для Федерера 44-м за кар'єру і 11-м у надзвичайно успішному 2006 сезоні. А до завершення кар'єри він встигне виграти Базель ще дев'ять разів — загалом десять титулів.

Герої дня: Роджер Федерер і Фернандо Гонсалес

Роджер Федерер народився 1981 року в Базелі. Завершивши 1998-й на першій сходинці юніорського рейтингу світу, він швидко заявив про себе й серед дорослих: уже в перших п'яти турнірах основної сітки 1998-1999 років тричі доходив до чвертьфіналу — в Тулузі, Марселі та Роттердамі. Його витончена гра і потужні удари з задньої лінії одразу привернули увагу, і фахівці заговорили про майбутнього першого номера світу.

У перші роки на турі швейцарець часто піддавався емоціям, але навчився тримати нерви під контролем у 2003 році, коли здобув свій перший титул Великого шолома на Вімблдоні, здолавши у фіналі Марка Філіппусіса — 7-6, 6-2, 7-6. Кількома місяцями пізніше, перемігши на Australian Open Марата Сафіна у фіналі (7-6, 6-4, 6-3), він 2 лютого 2004 року вперше очолив рейтинг ATP — і міцно утримував цю позицію роками.

До моменту турніру в Базелі в 2006-му на рахунку Федерера вже було дев'ять титулів Великого шолома: Australian Open (2004, 2006), Вімблдон (2003, 2004, 2005, 2006) та US Open (2004, 2005, 2006). Відтоді як він став першою ракеткою світу, швейцарець додав ще 24 титули ATP, зокрема 11 турнірів Masters 1000, а також вигравав підсумковий Masters Cup у 2003 та 2004 роках.

2006-й на той момент був його найкращим сезоном: 10 титулів, включно з трьома турнірами Великого шолома і чотирма Masters. Він програв лише п'ять матчів — і чотири з них саме своєму головному конкуренту тих часів Рафаелю Надалю. Саме іспанець був причиною того, що Федерер усе ще не вигравав Roland-Garros: він програв Надалю в півфіналі Парижа 2005-го (6-3, 4-6, 6-4, 6-3) та у фіналі 2006-го (1-6, 6-1, 6-4, 7-6).

Фернандо Гонсалес народився 1980 року в Сантьяго, Чилі. Професіоналом став 1999-го, а перший помітний результат здобув у 2000-му, вигравши свій перший титул ATP як кваліфаєр під 352-м номером рейтингу в Орландо, де у фіналі переміг співвітчизника Ніколаса Массу (6-2, 6-3). Основою його гри був потужний форхенд. Попри успіх в Орландо, стабільності на високому рівні довелося чекати до 2002 року, коли він здобув ще два титули ATP — у Вінья-дель-Марі (переміг Ніколаса Лапентті у фіналі, 6-3, 6-7, 7-6) та Палермо (здолав Хосе Акасусо, 5-7, 6-3, 6-1). Того ж року він дійшов до чвертьфіналу US Open, де поступився Сенгу Шалкену (6-7, 6-3, 6-3, 6-7, 7-6).

У наступні роки чилієць упевнено тримався у топ-25, дійшовши до чвертьфіналу Roland-Garros у 2003-му (поступився Хуану Карлосу Ферреро, 6-1, 3-6, 6-1, 5-7, 6-4) та Вімблдону у 2004-му (програв Роджеру Федереру, 7-5, 6-2, 7-6). Загалом у кар'єрі Гонсалес здобув сім титулів, найвагоміший з яких — у Базелі 2005 року, де у фіналі він переміг Маркоса Багдатіса (6-7, 6-3, 7-5, 6-4). У 2006-му вихід у півфінали трьох турнірів Masters 1000 — Монте-Карло, Торонто та Цинциннаті — вперше в кар'єрі підняв його до топ-10.

Місце дії: St. Jakobshalle, Базель

Заснований 1970 року турнір Swiss Indoors набув престижу в 1977-му, увійшовши до Grand Prix Circuit. Того року чемпіоном став сам Бйорн Борг. Упродовж 1980-х призовий фонд зростав мало не щороку, залучаючи найкращих гравців планети. Титул здобували такі зірки, як Іван Лендл (1980, 1981), Янік Ноа (1982, 1987) та Стефан Едберг (1985, 1986, 1988).

У 1990-х Swiss Indoors увійшов до ATP World Series і лишався одним із найпрестижніших турнірів у закритих приміщеннях: тут перемагали Борис Беккер (1992), Міхаель Штіх (1993) та Піт Сампрас (1996). Турнір проходив у St. Jakobshalle — критій арені на 9000 глядачів.

Щороку в жовтні @baseltourism приймає Swiss Indoors. Рідне місто Роджера Федерера оживає, а St. Jakobshalle стає місцем зустрічі світової тенісної еліти.

Switzerland CVB NA, Twitter, 21 квітня 2018

Факти дня: перемога Федерера і піца для хлопчиків-м'ячів

У жовтні 2006-го, попри всі свої досягнення, у колекції Федерера бракувало двох важливих титулів — Roland-Garros і домашнього Swiss Indoors у Базелі.

Швейцарський геній народився і виріс у Базелі, а 1993 року сам працював хлопчиком-м'ячем на цьому турнірі.

Мені дуже подобалося бути хлопчиком-м'ячем тут. Я міг бачити найкращих гравців світу зблизька, спостерігати, як вони готуються, як вони пітніють, як справляються з тиском. Це були гарні моменти для мене.

Роджер Федерер, Tennis TV

Цей турнір значив для Федерера надзвичайно багато, тому поразки у двох фіналах — 2000 та 2001 років — боляче відгукувалися в душі. У 2001-му, програвши Тіму Хенмену (6-3, 6-4, 6-2), він думав, що свій шанс уже проґавив.

Я вже ніколи не збирався виграти, крапка. Все, годі. Бо я думав, що маю дві можливості, і втратив обидві… Таких шансів випадає не так уже й багато.

Роджер Федерер, atptour.com, 2018

Утім 29 жовтня 2006 року Федерер, який на той час майже три роки незаперечно очолював світовий рейтинг, отримав третій шанс підкорити рідний турнір. Щоб пробитися у фінал, майстру довелося пережити справжній переполох у півфіналі, де він ледве здолав Парадорна Срічапхана — 6-4, 3-6, 7-6. У фіналі на нього чекав Гонсалес, якого він щойно обіграв у фіналі Мадридського Masters 1000 (7-5, 6-1, 6-0).

Хоч чилієць перебував у чудовій формі, перевага Федерера в особистих зустрічах становила переконливі 8-0. Маючи за плечима вже 10 титулів у 2006-му, швейцарець почувався впевнено і не залишив Гонсалесу жодного шансу: 14 ейсів і лише 17 втрачених очок у 15 геймах на своїй подачі. Після однієї години 59 хвилин гри Федерер переміг перед рідними трибунами з рахунком 6-3, 6-2, 7-6(3).

Перший номер світу не забув своє минуле хлопчика-м'яча на Swiss Indoors і започаткував власну традицію — влаштовувати піца-вечірки з хлопчиками-м'ячами після фіналу.

Мені довелося чекати цього. Було важко. А потім, у 2006-му, нарешті все склалося, я виграв свій перший Базель — і відтоді все змінилося назавжди. Я знав, що можу повторити цей результат. І я зумів захистити титул, упоратися з тиском і всіма очікуваннями, які супроводжують цей турнір для мене. Це був чудовий турнір для мене, особливо з огляду на те, що колись я два роки працював тут хлопчиком-м'ячем — це чудове відчуття.

Роджер Федерер, 2018

Що було далі: Федерер виграє Базель ще дев'ять разів

Федерер мав рацію, коли сказав, що зможе «повторити цей результат». За кар'єру він вигравав домашній турнір десять разів: у 2006, 2007, 2008, 2010, 2011, 2014, 2015, 2017, 2018 та 2019 роках.

Загалом Федерер здобув 20 титулів Великого шолома, що станом на жовтень 2023 року ставить його на третє місце в історії чоловічого одиночного тенісу — позаду Новака Джоковича (24) і Рафаеля Надаля (22).

Найбільшого результату в кар'єрі Гонсалес досяг на Australian Open 2007 року, дійшовши до фіналу, де поступився саме Федереру (7-6, 6-4, 6-4). Цей виступ підняв чилійця на найвищу позицію в кар'єрі — п'яте місце світового рейтингу.

Загалом до завершення кар'єри Гонсалеса у 2012 році суперники зустрічалися між собою 13 разів. Лише один раз чилійцю вдалося здолати Федерера — у матчі групового етапу Masters Cup 2007 року (3-6, 7-6, 7-5).