Вікторія Юнаш про Люксембург: як тренерська «родина» утримує спортсменів у спорті

Продовжуємо серію матеріалів про участь українських фахівців у конференції «Development of Tomorrow's Champions», що проходила в Люксембурзі 10–11 жовтня. Цього разу своїми враженнями ділиться тренерка Вікторія Юнаш.

Будь-яка можливість удосконалювати власні знання та навички – важлива. Я вкотре переконалася в тому, що за кордоном належні умови для професійного росту спортсмена. Цей період починається вже у момент переходу дитини 13-14 років у спеціалізовані заклади освіти та продовжується усю спортивну кар'єру.

Вікторія Юнаш

За її словами, в Україні таких спеціалізованих закладів обмаль, тому глибока робота з юними спортсменами на різних етапах підготовки часто відкладається або й зовсім не відбувається.

Наскільки мені відомо, в Україні є лише декілька подібних закладів, а отже, можливість поглибленої роботи з дітьми на різних етапах підготовки або відтерміновується, або взагалі неможлива.

Вікторія Юнаш

Тренерка наголосила, що тема підготовки молодих спортсменів отримала на люксембурзькій конференції всебічне висвітлення, і саме там вона знайшла відповіді на питання, які накопичувалися в неї роками.

Від теорії до практики: що вже впроваджено

Юнаш нагадала, що торік брала участь у подібному міжнародному самміті з багатоборства й уже тоді говорила про цінність отриманого досвіду та знайомств із закордонними колегами. Зараз вона розповіла, як саме ці знання позначилися на її щоденній роботі.

Звісно! Я працюю з різновіковими спортсменами і привнесла багато інновацій у підготовку дітей. Найбільше уваги приділяю різносторонній підготовці дітей і, як і рекомендували на попередній конференції, не поспішаю інтенсифікувати цей процес. Натомість у спокійному темпі розучую з дітьми низку рухів і не женуся за швидким результатом.

Вікторія Юнаш

Найболючіше питання – перехід у дорослий спорт

Окремо тренерка зупинилася на темі, яка актуальна для неї особисто: кілька її вихованців саме зараз переходять або вже перейшли з юніорського рівня в дорослий спорт.

Найболючішим для мене є питання працевлаштування моїх вихованців. Як і більшість тренерів, розумію, що саме у цей момент ми і втрачаємо таланти, оскільки потреба заробляти гроші є у всіх, а от потреба тренуватися завжди відходить на другий план. Цей перехід, також є болючим та неминучим для обох сторін. Однак на цьому самміті мені вдалося знайти відповіді.

Вікторія Юнаш

Вона розповіла, що в Люксембурзі діє окрема програма інтеграції спортсмена в суспільне життя. Там атлетів заохочують визначитися з майбутньою професією, створюють умови для завершення навчання в університеті, а також проводять психологічні тренінги та семінари, щоб допомогти їм усвідомити власні потреби й не боятися життя поза спортом.

За словами тренерки, подібних прикладів на конференції прозвучало багато, і головний висновок, якого вона дійшла, — страх щодо подальшого працевлаштування атлетів є перебільшеним, адже все, що відбувається, зрештою має позитивний результат.

Що з почутого можна застосувати в Україні

На думку Юнаш, спільними зусиллями українські фахівці цілком можуть впровадити методику інтеграції спортсменів у суспільство не лише як атлетів, а і як майбутніх професіоналів у своїй галузі.

Вона згадала виступ Клари Дрю, яка презентувала власне дослідження на цю тему: розроблена нею система вже успішно працює у Британії. Тренерка вважає, що застосування подібної методології могло б дати добрий ефект в Україні, а напрацювання Дрю найближчим часом стануть у вільному доступі для ознайомлення.

Водночас Юнаш підкреслила, що й українські тренери мають чималий досвід роботи за схожими схемами, тож варто прислухатися до вітчизняних фахівців і переймати їхні напрацювання. На її переконання, реалізувати можна будь-що — головне мати бажання.

Найкорисніші доповіді конференції

Серед виступів, які справили на неї найбільше враження, тренерка назвала доповідь Астона Мура. Вона зазначила, що завдяки їй переконалася у правильності власного підходу, адже регулярно включає пліометричні вправи в тренувальний процес.

Також Юнаш відзначила виступ Патриції Ван дер Векен і Амо Страка, які поділилися досвідом самостійного супроводу спортсмена під час переходу з юнацького спорту в дорослий професійний рівень. За її словами, це особливо вразило, бо зазвичай тренери передають вихованців «в інші руки», тоді як цей приклад показує: весь шлях можна пройти самому, якщо дати собі час, не поспішати і глибоко аналізувати спортсмена.

Ключовою для себе тренерка назвала фразу, яку почула на конференції.

Якщо ти створюєш разом зі своїми спортсменами щось на кшталт сім'ї, то людина не захоче залишати свою сім'ю.

Вірю в те, що зуміла створити сім'ю і жоден з атлетів не матиме бажання її покинути. Цього ж бажаю й своїм колегам.

Вікторія Юнаш

На завершення Юнаш зазначила, що тренувати одну людину значно простіше, ніж працювати з групою так, щоб прогресували всі. За її словами, на досягнутому вона зупинятися не планує.

Нагадаємо, конференція проходила під егідою Європейської легкої атлетики та входила до серії Coaching Summit Series 2026. Українські фахівці взяли в ній участь у рамках проєкту «Освітній простір ФЛАУ».